- 35
Теплоенергетичний кластер України запропонував створити резервний фонд теплового обладнання, яке можна оперативно передавати громадам у разі пошкодження інфраструктури. До відповідного меморандуму, за словами віцепрезидента Кластеру Андрія Гевка, вже долучилися 16 виробників. Але обладнання — лише частина проблеми. Навіть резервна котельня не допоможе, якщо для неї не буде палива. Саме тому поряд із мобільними котельнями дедалі актуальнішим стає питання резерву LPG, газгольдерів і можливості швидко переходити на альтернативне паливо.
Про те, як має працювати такий резерв, чому українські виробники готові долучитися до його створення, що заважає громадам переходити на альтернативні види палива та чому бізнес уже цікавиться двопаливними рішеннями, Андрій Гевко розповів у програмі .
Андрій Гевко — віцепрезидент громадської спілки «Теплоенергетичний кластер України», експерт із розвитку бізнесу, залучення інвестицій та міжнародного партнерства у сфері енергетики.
В основі ініціативи Теплоенергетичного кластеру — проста логіка: після пошкодження об’єкта теплопостачання громада не повинна починати з нуля пошук котельні, пальника чи іншого обладнання. Необхідні потужності мають бути визначені та підготовлені заздалегідь. За словами Андрія Гевка, Кластер звернувся зі своєю пропозицією до уряду, профільного міністерства та Агентства відновлення. Ідея полягає у створенні .
Сам Гевко наголошує: йдеться не про створення абсолютно нового механізму. У розмові він посилається на постанову Кабінету Міністрів №651, яка, за його словами, вже створює нормативну можливість для такого фонду. Проблема в іншому — на момент інтерв'ю необхідний резерв фактично не був сформований. Тому Кластер запропонував власне бачення того, з чого він має складатися.
Запропонована модель значно ширша за звичайну закупівлю мобільних котелень.
Перший рівень — . Їх можна використовувати як резерв у разі пошкодження діючих теплових об'єктів.
Другий — , які можна доставляти безпосередньо до підготовлених точок підключення, якщо виникають проблеми з централізованим теплопостачанням. Такі установки можуть працювати на дизельному паливі або зрідженому газі.
Третя складова — запас обладнання для оперативного ремонту та заміни: , які не доведеться терміново шукати вже після аварії.
Нарешті, Кластер пропонує передбачити автономне обладнання для надзвичайних ситуацій — котли швидкого монтажу, теплові гармати та обладнання, яке можна використовувати у пунктах обігріву.
Фактично йдеться про створення системи : від заміни окремого пальника до розгортання мобільної котельні.
Одна з найважливіших деталей розмови — український бізнес уже заявив про готовність долучитися. За словами Андрія Гевка, Кластер підписав меморандум, до якого на момент інтерв'ю приєдналися , готових виготовляти необхідне обладнання у стислі строки.
При цьому Кластер наполягає: пріоритет варто віддавати .
Державні та донорські кошти, витрачені на українське обладнання, одночасно працюватимуть на внутрішню економіку: створюватимуть замовлення для підприємств, підтримуватимуть робочі місця та генеруватимуть податкові надходження. Кластер також готовий, за словами Гевка, допомагати із залученням донорського фінансування та комунікацією з міжнародними інституціями.
Ініціативу підтримала Федерація роботодавців, членом якої є Кластер. Були направлені відкриті листи до державних органів, Федерація роботодавців також зверталася до Кабінету Міністрів.
Проте на момент запису програми офіційного зворотного зв'язку на ці звернення, за словами Гевка, ще не було. У персональному спілкуванні з представниками державних органів, зазначає він, розуміння необхідності такого резерву є. Водночас основною перешкодою залишається . Це важливий момент усієї дискусії: технічне рішення існує, виробники готові, потреба зрозуміла — але між концепцією та реально сформованим резервом залишається питання ресурсів.
Саме тут розмова переходить від резервування обладнання до . Адже котельня сама по собі ще не гарантує теплопостачання. Якщо внаслідок пошкодження інфраструктури разом із теплом виникнуть проблеми з подачею природного газу, потрібен другий сценарій.
Тому Кластер не пропонує прив'язувати резервні котельні лише до одного енергоносія. За словами Гевка, можуть використовуватися різні пальники, зокрема рішення для роботи на .
Мета — сформувати максимально широкий набір обладнання, який можна передавати громадам залежно від характеру аварії та доступного палива. Це принципова зміна підходу: резервувати потрібно не тільки джерело тепла, але й .
Особливо показовою в інтерв'ю стала різниця між бізнесом і комунальним сектором. Гевко зазначає, що приватні компанії розуміють ризики і самі цікавляться комбінованими пальниками та можливістю використання альтернативного палива.
З комунальним сектором ситуація складніша. У закупівлях часто вже існує чітке технічне завдання, в якому можливість роботи на іншому паливі просто . І це вже не тільки питання обладнання.
Для населення, ОСББ та комунального сектору одним із ключових обмежень залишається вартість енергії. В інтерв'ю Гевко пояснює, що для цих споживачів перехід на LPG може бути економічно складним, тоді як бізнес оцінює таке резервування інакше й активніше готується до альтернативних сценаріїв.
Окремою темою програми стала можливість використання пропан-бутану для аварійного теплопостачання. На думку Андрія Гевка, .
Одна з найбільш прикладних тез Андрія Гевка стосується підготовки опорних точок для аварійного теплопостачання. Якщо заздалегідь відомо, де у випадку надзвичайної ситуації може працювати мобільна котельня, такі майданчики, на його думку, доцільно .
Тобто логіка резервування змінюється.
Не:
А:
Для аварійної енергетики різниця між цими двома моделями може означати критично важливий час. Саме тут автономне газопостачання перестає бути лише альтернативою мережевому газу і стає .
Наприкінці розмови Андрій Гевко сформулював, мабуть, один із найважливіших висновків інтерв'ю.
Підприємства та громади вже багато думають про електропостачання — встановлюють системи накопичення, батареї, сонячні панелі та інші резервні джерела. Але до резервування теплопостачання, за його оцінкою, уваги поки значно менше.
Тому Гевко радить бізнесу та громадам спочатку проаналізувати, .
Наступне питання — чи є резервна теплова потужність. А для тих, у кого резервна котельня вже існує, виникає ще одне: Саме на цьому рівні з'являється потреба в альтернативному паливі, серед варіантів якого Гевко називає пропан-бутан.
Мобільна котельня без підготовленого підключення — неповне рішення. Котельня без резервного палива також залишається залежною. Альтернативне паливо без системи зберігання та подачі не вирішує проблему саме по собі.
Тому резервне теплопостачання варто розглядати : котельня, пальник, паливо, його зберігання, логістика, підготовлена точка підключення та зрозумілий алгоритм запуску. Для бізнесу цей принцип так само актуальний, як і для громад.
І саме тут досвід у проєктуванні автономного та резервного газопостачання може бути практично інтегрований у сценарій енергетичної стійкості підприємства: від визначення необхідного запасу LPG і підбору газгольдера до випарного обладнання, регулювання та подачі газу до котельні або технологічного споживача. Не замість основного газопостачання, якщо воно працює стабільно, а як .
Автономне газопостачання — це найкраща альтернатива природному газу та дизельному паливу. Отримайте безкоштовну консультацію та розрахунок окупності:
Youtube: 
/ @ukravtonomgazua
