- 69
Українська нафтогазова галузь у 2026 році відзначає символічний рубіж — понад 250 років від початку промислового видобутку вуглеводнів. Це одна з найстаріших галузей у світі, яка свого часу формувала енергетичний баланс Європи, а сьогодні — стоїть на порозі нової трансформації.
Витоки: коли нафта була «скельною олією»
Ще у XIII столітті на території сучасної України знали про нафту, яку називали «скельною олією». Її видобували примітивним способом — через копанки, адже поклади залягали на невеликій глибині.
Промисловий етап розпочався у 1771 році на Прикарпатті — у Слободі-Рунгурській. Уже в XIX столітті Борислав став одним із найбільших нафтовидобувних центрів Європи. Саме тут закладалися основи енергетичної індустрії континенту.
Знаковою подією стало отримання у 1853 році у Львові першого у світі патенту на виробництво гасу. Це не лише стимулювало попит на нафту, а й фактично дало старт глобальному розвитку нафтопереробки.
Газова ера: Україна як експортер
У XX столітті Україна стала одним із ключових гравців на газовому ринку Європи. Відкриття Дашавського родовища у 1920-х роках стало проривом: газ із заходу України постачався не лише всередині країни, а й за кордон.
Маловідомий, але показовий факт: у 1940 році Україна видобувала вдвічі більше газу, ніж Росія. Ба більше — саме український газ певний час забезпечував енергетичні потреби Москви.
Згодом були відкриті й інші великі родовища, зокрема Шебелинське на Харківщині. У 1970-х роках Україна досягла піку видобутку — майже 69 млрд кубометрів газу на рік. Це рівень, який і сьогодні залишається орієнтиром.
Український газ експортувався до Польщі, Чехословаччини, Австрії, країн Балтії та Балкан. Загалом за післявоєнний період Європа отримала з України понад 130 млрд кубометрів палива.
Втрачені позиції і нова роль
З розпадом СРСР галузь увійшла в період стагнації. Легкодоступні родовища виснажувалися, а інвестиції у нові технології були недостатніми. Водночас Росія почала формувати наратив про Україну як залежного імпортера газу, ігноруючи історичну реальність. Проте навіть виснаження родовищ стало новою можливістю. Саме на їх базі Україна створила найбільші підземні сховища газу в Європі.
Газові сховища — стратегічний актив
Сьогодні Україна має 13 підземних сховищ загальною місткістю близько 32 млрд кубометрів. Найбільше з них — Більче-Волицько-Угерське — здатне вмістити до 17 млрд кубометрів газу, що еквівалентно повному опалювальному сезону для країни.
Ці сховища виконують одразу кілька функцій:
- балансування сезонного попиту
- забезпечення транзиту до Європи
- формування стратегічних резервів
Запровадження режиму «митного складу» дозволило іноземним компаніям зберігати газ в Україні без податкового навантаження, що повернуло країну на карту європейської енергетики як важливий інфраструктурний хаб.
Нові виклики: енергетичний перехід
Глобальні кліматичні тренди змінюють правила гри. Світ поступово відмовляється від нафти, а після 2050 року Європа планує суттєво скоротити використання навіть природного газу. Для України це не лише виклик, а й можливість.
Попри виснаження частини родовищ, країна володіє одними з найбільших запасів газу в Європі — за різними оцінками, до 2 трлн кубометрів. Перспективи відкривають:
- глибоке буріння (понад 5 км)
- розробка щільних порід
- освоєння шельфу Чорного моря
Очікується, що морські родовища можуть забезпечити до 10 млрд кубометрів газу щорічно.
Енергія майбутнього: водень, біогаз, синтез-газ
Паралельно Україна починає рух у бік нової енергетики.
Серед ключових напрямків:
- зелений водень — виробництво за допомогою вітрової енергії з подальшим експортом у вигляді аміаку
- біогаз — особливо перспективний для аграрної країни
- синтез-газ — універсальне паливо для промисловості
Альтернативні гази мають важливу перевагу: вони можуть використовувати існуючу газову інфраструктуру. За оцінками, такі рішення здатні замістити до 50% імпортного газу.
Висновок: шанс на реванш — і практичні рішення вже сьогодні
Українська нафтогазова галузь уже проходила шлях від локального видобутку до європейського лідерства. Сьогодні вона знову опинилася у точці вибору.Комбінація факторів — потужна інфраструктура, значні ресурси, вигідне географічне положення та інтеграція з європейським ринком — створює унікальне вікно можливостей. Питання лише в темпах змін і здатності впроваджувати не тільки стратегічні, а й прикладні рішення.
Одним із таких рішень, яке вже сьогодні демонструє високу ефективність, є використання скрапленого газу (пропан-бутану, LPG). У контексті війни, нестабільності постачання природного газу та ризиків для критичної інфраструктури саме LPG стає одним із найбільш практичних інструментів забезпечення енергетичної безпеки.
Його ключові переваги очевидні:
- автономність — можливість створення локальних запасів палива без прив’язки до магістральних мереж
- гнучкість — використання як основного або резервного джерела енергії
- безперервність процесів — критично для промисловості, де зупинка означає прямі збитки
- доступність для громад — рішення для теплопостачання житлових будинків, лікарень, шкіл і підприємств
Фактично, мова йде про децентралізацію енергетики на практиці — коли кожне підприємство чи громада отримує контроль над власною енергостійкістю.
Більше про можливості використання скрапленого газу, технічні рішення та приклади впровадження ви можете дізнатися на сайті та Укравтономгаз. Звертайтеся до фахівців компанії — вам нададуть всю необхідну консультацію та допоможуть підібрати оптимальне рішення.
ТОВ "УКРАВТОНОМГАЗ" надає повний комплекс робіт по автономному газопостачанню скрапленим газом пропан-бутаном в Україні
