- 52
Українські підприємства та громади дедалі частіше резервують електропостачання генераторами. Але ще одним вразливим елементом залишається . Зупинка котельні взимку може призвести до замерзання систем опалення та створити проблеми для підприємств, житлових будинків і соціальної інфраструктури.
Про резервні котельні, строки їхнього запуску та можливість використання LPG у програмі ведучий Олександр Скрипченко поговорив з Анатолієм Коржем — президентом Теплоенергетичного кластеру України та директором Броварського заводу котельного обладнання «Арденз».
Промислові котельні: від 100 кВт до 25 МВт
За словами Анатолія Коржа, завод спеціалізується на промисловому опалювальному обладнанні.
«Ми виготовляємо промислове опалювальне обладнання від 100 кВт. На сьогодні вже є реалізовані об’єкти з одиничною потужністю котлів до 25 МВт».
Йдеться про котли на газі та твердому паливі. Для аварійних котелень одним із варіантів резервного палива може бути LPG — скраплений вуглеводневий газ.
«Є об’єкти з аварійними котельнями, де ми забезпечуємо теплом соціально значущу інфраструктуру — лікарні, дитячі садки, школи. У громадах встановлені твердопаливні котли, які працюють на пелеті та трісці».
Водночас, каже Корж, резервному теплопостачанню громади поки приділяють недостатньо уваги.
Чому підготовку не можна відкладати
Однією з причин Анатолій Корж називає недостатню поінформованість і пізній початок підготовки.
«Треба пропрацювати об’єкт, який необхідно забезпечити резервним живленням: теплом, електроенергією — генераторами, котлами. Підготувати проєкт і шукати під нього фінансування».
На його думку, модернізація необхідна незалежно від безпекових ризиків: значна частина теплової інфраструктури застаріла та потребує підвищення ефективності.
«Навіть якщо в громаді не буде знищено джерело теплопостачання, потрібно думати про його відновлення, модернізацію, підвищення ефективності та моніторинг».
LPG як резерв для газової котельні
Одним із варіантів Корж називає LPG. За наявності відповідної інфраструктури скраплений газ можна доставляти автомобільним транспортом безпосередньо на об’єкт.
«Скраплений газ можна швидко доставити на об’єкт і запустити котельню, яка працювала на природному газі. Можна переналаштувати пальник і таким чином забезпечити котельню паливом».
Однак можливість такого переходу необхідно передбачити заздалегідь.
«Потрібно підготувати місце встановлення, зробити проєкт, погодити вартість і так далі».
Резервна система LPG може передбачати ємності для зберігання газу, випарне обладнання, системи редукування й подачі палива та відповідне пальникове обладнання. Конфігурація залежить від потужності й режиму роботи конкретної котельні.
Чому котельню не можна отримати «за місяць»
За словами Коржа, замовники нерідко очікують, що котли, пальники, насоси, резервуари та випарники вже знаходяться на складах і котельню можна запустити за кілька тижнів.
Насправді строки довші.
«Реалізація таких проєктів у більшості випадків займає від трьох до чотирьох місяців».
Крім виробництва обладнання, необхідно враховувати проєктування, комплектацію, монтаж та підготовку об’єкта. У період перед опалювальним сезоном навантаження на виробників також зростає.
«Більшість виробників уже працюють у дві, а то й у три зміни, щоб підготувати громади до опалювального сезону».
Бізнес готується активніше
За спостереженнями Коржа, бізнес почав системніше працювати над енергетичною автономністю ще у 2022–2024 роках.
«Представники бізнесу були більш підготовленими — вони подумали про це значно раніше».
Підприємства встановлюють додаткові джерела живлення, розділяють потужності та вивчають можливість використання LPG для чинних газових котелень.
Це змінює саме розуміння енергетичної автономності: резервування не повинно обмежуватися генератором. Для підприємства важливий увесь ланцюг — .
«Без світла можна поставити ліхтарик. Без тепла — складніше»
На думку Коржа, протягом останніх років значну увагу приділяли резервній електроенергії, тоді як питання тепла часто залишалося на другому плані.
«Багато уваги приділяли тому, щоб забезпечити електроенергією громади, будинки та бізнес. І мало хто думав саме про тепло».
За його словами, проблема стає особливо серйозною під час морозів.
«Без світла можна поставити свічку, можна поставити акумулятор із ліхтариком. Але якщо в будинку буде холодно і батареї почнуть замерзати, жити в таких умовах неможливо».
Навіть якщо резервне джерело не здатне забезпечити повну потужність об’єкта, часткове резервування, на думку Коржа, може допомогти зберегти систему працездатною.
«Навіть якщо не вдасться підготуватися на 100%, але ви зможете забезпечити 50–60%, не дасте замерзнути системі та людям — це вже буде дуже великий прогрес».
Енергетична автономність — це не лише генератор
Для підприємств і громад резервне електроживлення вирішує лише частину проблеми. Якщо виробництво потребує технологічного тепла, пари чи гарячої води, зупинка котельні може фактично означати зупинку роботи навіть за наявності електроенергії.
Тому резервування варто розглядати комплексно: .
LPG може бути одним із резервних варіантів для об’єктів, технічно пристосованих до його використання. Але таке рішення потребує попереднього інженерного розрахунку, проєктування, відповідного обладнання та підготовки інфраструктури.
На завершення інтерв’ю Анатолій Корж сформулював головну рекомендацію для громад і підприємств:
— програма про практичні рішення для енергетичної стійкості українського бізнесу та громад. Ведучий — Олександр Скрипченко. Гість випуску — Анатолій Корж, президент Теплоенергетичного кластеру України та директор Броварського заводу котельного обладнання «Арденз».








